Інтерв'ю Дуайта Родена для Jetsetter.ua
24.11.2014

Дуайте, чому ви зупинилися саме на цій історії для постановки в Україні? Чому саме Гетсбі?

По-перше, тому що історія про Гетсбі поза часовими рамками. У ній багато шарів, смислів, її легко уявити і в наш час. Ну, а по-друге, це найвеличніший твір американської літератури. Щоразу, коли я читав роман або думав про Гетсбі, я уявляв собі рухи, театральну постановку цієї історії. Мені завжди хотілося втілити її в життя.


 
Що для вас головне в персонажі Гетсбі?

Що я вважаю дуже інтригуючим, так це вічний, незмінний оптимізм його думок. Мені це дуже близько: я теж невиправний оптиміст. Гетсбі надзвичайно харизматичний, він пройшов шлях від нуля до вершини. Він справжній боєць, повний рішучості стати кимось. Так, способи досягнення його цілей навряд чи в когось викликають захоплення, але тим не менш, це дуже цікаво!
 
Образ Гетсбі ви підбирали під Дениса Матвієнка чи Денис підійшов під задумку балету про Гетсбі?

Із Дениса вийшов прекрасний Гетсбі, воістину "Великий Гетсбі"! Він фантастичний артист, здатний перевтілюватися на будь-якого персонажа. Головне, що відразу наштовхнуло мене на думку про Дениса як ідеального артиста для цієї ролі, його неймовірна харизматичність на сцені, а Гетсбі явно харизматичний персонаж, тут вони повністю збігаються. Крім того, я розумів, що саме Денис зможе передати всю глибину персонажа Гетсбі.


 
Ви не боялися їхати на півроку в Україну для постановки спектаклю в такий складний час?

Перш, ніж кілька місяців тому приїхати в Україну надовго на інтенсивні репетиції, я, звичайно, питав у продюсерів та Олени Матвієнко, чи безпечно це. Адже те, що показують про Україну у світових теленовинах не зовсім збігається з реальним життям у Києві. Звичайно, я турбувався про безпеку, оскільки розумів, що їду надовго, а також везу з собою деяких учасників своєї команди. Але я переконався, що для нас тут абсолютно безпечно.
  
Як збирали трупу на кастингу? Адже ви до своєї команди з Complexions додали танцівників з України, і деяких зовсім молодих? Навіть без хореографічної освіти. Вони виправдали ваші сподівання, задоволені їх рівнем?

 Вони виросли до потрібного рівня, щоб виправдати мої надії. Коли бути зовсім відвертим, спочатку вони до цього рівня не дотягували. Деякі з них дуже молоді, для декого це перша робота. Їм довелося працювати разом із професійними танцівниками з «Complexions Contemporary Ballet», яких я привіз із Нью-Йорка, а також із солістами балетної трупи Маріїнського театру. Так що в нас тут представники різних поколінь трьох країн.

 
Як працювалося з Костянтином Меладзе, з його музикою? Чи були у вас із ним розбіжності в баченні?

Я написав лібрето, за ним він писав музику, я зробив якісь свої позначки на кшталт «А чи можемо ми зробити більш динамічно тут?» або «…щоб музика звучала більш тривожно в цій частині?» чи «… більш емоційно?» Але це було до того, як ми разом почали працювати в студії. Там уже з'явилися інші нюанси: таймінг, наприклад. Щось потрібно було зробити довшим, щось коротшим. Був іще мовний бар'єр, бо я не розмовляю російською чи українською, а Костянтин не зовсім вільно володіє англійською, так що з нами весь час був перекладач. Але наша співпраця з Костянтином вийшла дуже швидкою, динамічною. Хоч ми ніколи раніше не працювали разом, це наш перший спільний проект, у нас усе вийшло!
 
Чим з епохи 1920-х і джазу надихалися, що привнесли в постановку з тих часів?

Вплив епохи можна вловити в тому, як артисти рухаються, через темп, ходу, жести, дизайн костюмів. Але ми не намагаємося достеменно відтворити 1920-і, ми тільки робимо посилання, алюзії, створюючи невизначений період часу. Так що ви не побачите хлопавок з блискітками і сигарет із мундштуками, але у вас виникне естетичне відчуття того часу через декоріціі, костюми, деякі рухи з чарльстону. Але тільки відчуття, тому що це ф’южн, злиття часів, адже Гетсбі поза часом, ми знову повертаємося до того, що історія про нього поза часовими рамками. Вона про жадібність, любов, успіх, самоту – про все те, що ми відчуваємо та розуміємо і тепер.


  
http://jetsetter.ua/